Математична ярмарка

            Зал прибрано, як ярмаркову площу: поділено на торгові лавки „Рахункова”, „Ігрова”, „Числова”, „Жартівлива”, які прикрашено вишитими рушниками, виробами народних умільців, сільськогосподарськими продуктами. За лавками стоять господині.

1-а ведуча.    

Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!

Господарі й гості – глядіть, не минайте.

2-а ведуча.    

На ярмарок прошу гуртом, поодинці!

Чекають на вас тут чудові гостинці!

1-а ведуча.    

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись, і є що придбати.

2-а ведуча.    

Тут щедрі дарунки із саду, городу,

Тут пісня і жарти усім в нагороду.

1-а ведуча.    

Тут речі умільців, ні з чим незрівнянні –

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

2-а ведуча.    

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте!

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

(Заходить група дітей і співає пісню)

Пісня „Ой там на веселім базарі”

                   Ой там на веселім базарі

                   Лежебоку молодого продавали.

                   Стали думать і гадать,

                   Що за нього можна дать.

         Ой радилися ми, говорили,

         Тай на тому усі разом порішили:

         Лежебоку не продать,

         Бо не хочуть купувать, купувать.

                   Ой там на веселім базарі,

                   Нечупарика молодого продавали.

                   Стали думать і гадать,

                   Що за нього можна дать, можна дать.

         Ой радилися ми, говорили

         Тай на тому усі разом порішили:

         Нечупару не продать,

         Бо не хочуть купувать, купувать.

                   Ой там на веселім базарі,

                   Продавали, купували, жартували.

                   Із покупками по тому

                   Повертаємось додому, додому.

1-а ведуча.    

Традиційно в Україні збирання врожаю вінчається яскравими, багатими ярмарками. Землероби, народні умільці, крамарі виставляли і продавали кращі свої набутки. Люди з’їжджалися на ярмарок, як на свято, своєрідну виставу і видовища.

2-а ведуча.    

Але сьогодні, як ви вже здогадались, ярмарок незвичайний, а математичний. І тому на нашому ярмарку присутня цариця – Математика.

1-й учень.

Ти визнана давно главою всіх наук.

Потрібна нам ти завжди, скрізь і всюди.

Без математики ми нині, як без рук.

З тобою з казки дійсність творять люди.

2-й учень.

Освоївши тебе, рвемося у політ,

Створили вже розумні ми машини.

Штурмуємо космічний світ

І різних фактів узнаєм причини.

3-й учень.

З тобою ми невпинно ростемо.

З тобою підкоряємо природу.

Твої досягнення віддаємо

На благо будівничого народу.

Математика. Запрошую вас в цікаву подорож по нашому ярмарку.

1-а господиня.

Моя лавка рахункова,

Чітка, вміла і сувора.

Праця тут іде завзято,

Вмій лиш спритно рахувати.

Вмій ділити, віднімати,

Множить швидко й додавати.

Вмій кмітливо все збагнути,

Першим з відповіддю бути.

Математика. Ось ми і підійшли до першої лавки.

1-а господиня.

Добрий день, шановні гості!

Прошу завітати до моєї лавки.

Подивіться на цю таблицю.

Це таблиця народних мір маси.

Народні міри маси:

- золотник                     - 4 г

- гривня                        - 400 г

- пуд                              - 40 гривень

- пуд                              - 16 кг

- корець                        - 1 ц

- ласт                             - 72 пуда

- гилетка                       - 25 кг

- фунт                            - 400 г

         Ними користувалися наші діди та прадіди. В нашій країні ввели нову грошову одиницю – гривню. В давнину гривня була вагою і грошовою одиницею. Це був злиток срібла, якого один фунт. Майже 200 років тому гривню почали розрубувати, новий злиток одержав назву – рубль.

         Пуд введено у ХІІ ст., означає „вага” або важкий. Прочитаємо таблицю разом.

         А тепер хочу запропонувати вам декілька завдань із своєї лавки. За правильну відповідь ви отримаєте чудові призи.

(Господиня передає запитання цариці Математики. Вона зачитує їх, а учні, присутні в залі, відповідають. За правильну відповідь одержують призи).

1.     В одній сім’ї два батька і два сина. Скільки всього людей?

2.     В якому числі стільки стільки цифр, скільки й букв?

3.     У семи братів по одній сестричці. Скільки всього сетер?

4.     У кошику 3 яблука. Як подіти їх між трьома хлопчиками так, щоб одне яблуко залишилось у кошику?

5.     Що тут написано.

Кожне число означає порядковий номер в алфавіті:

17,10,20 – мир

20,16,2,17,7,23,32 – планеті

30,2,22,23,32 – щастя

6,12,23,32,17 – дітям

6. Яке число має таку ж кількість літер при написанні, скільки означає?

7. Усний рахунок.

Хто швидше знайде числа на картинках від 1 до 50. (4 учні)

1-а господиня.

Лавка в мені ігрова

В кого свіжа голова.

Підходьте мерщій сюди

Й вигрівайте ці призи.

Ми хочемо запропонувати вам цікаві ігри.

Математика. Використовуючи геометричні фігури (трикутник, коло, відрізок) намалювати лівою рукою математичного хлопчика. (Чотири учасники).

Гра ІІ. Конкурс спритних. (Два гравці).

П’ять голок, п’ять ниток. Хто швидше затягне нитку?

Гра ІІІ. “Вгадай слово”

Це професія. Майже кожна людина в житті цим займається. Без математики  і фізики цю професію не опанувати. (Архітектор)

Гра ІV. Як зробити так, щоб склянка з водою чередувалася із порожньою склянкою? В руки можна брати тільки одну склянку.

3-а господиня.

Лавка моя числова

Про число і слова.

Чисел в світі є багато

І про всіх них треба знати.

Пісня «Нуль»

Є число, що зветься нуль.

Знають його всюди.

Відніми його, додай –

Що було, те й буде!

Як помножити його, А чи поділити,

В результаті пишуть нуль

І дорослі , й діти!

Та ділить на нього – зась!

І під час уроку

Хто про це забуде з вас,

Матиме мороку!

Поділивши ж нуль на нуль,

В частку, що й казати,

Можна будь-яке число,

Крім нуля, писати!

Он які з нельм діла!

Знайте, добрі люди!

Вже про це ніхто із вас,

Мабуть, не забуде!

1-й учень. Чи замислювалися ви над тим, якою була б наша система числення, якби людина мала на кожній руці не по 5, а по 6 пальців? Тоді, очевидно загальноприйнятою була б не десяткова, а дванадцяткова система числення, в основі якої було б не число десять, а число дванадцять – дюжина.

         Проте більшість народів обрала десяткову систему числення. Адже десять пальців рук – це множина, з якою первісна людина практично порівнювала всі інші множини, аж поки не з’явилася нова, зручніша множина – множина натуральних чисел. Коли пальців рук і ніг вже не вистачало для того, щоб полічити потрібні речі, почали лічити за допомогою камінців, вузлів на мотузці, зарубок на палиці тощо.

         Окремі індійські племена в Бразилії лічили тільки до п’яти (по кількості пальців на одній руці), а все, що більше, означало „багато”.

„Гімн одиниці”

Знайте всі, без одиниці,

Хоч вона таки й мала,

Не могло б на світ з’явитись

Ні єдиного числа.

Числам тісно, їх немало,

Збільшенню межі нема,

Та всі числа, щоб ви знали,

Одиниця нам дала.

Щоб дізнатись потужність вала,

Швидкість птаха, вітру міць?

Треба взяти нам чимало

Різнойменних одиниць.

Наша славна одиниця

Міря небо й океан,

Наша скромна одиниця

Чисел славний капітан.

2-й учень.

Це був час, коли найбільшим числом вважали число три. Про це свідчить той факт, що числа, менші від трьох, мали окрему назву: один – сонце, місяць, палець,; два – очі або вуха, крила, руки. Число три позначалося словом „багато”. Звідси пішли різні заклинання, благословення, прислів’я: „Бог любить трійцю”, „Тричі благословенний”, „Тричі проклятий”, „Набравсь три копи лиха”, „Ходила три дні, та виходила злидні” тощо. Навколо числа три створювалися різні легенди, повір’я. Так, у Вавілоні поклонялися трьом головним божествам – Сонцю, Місяцю і Венері. У Єгипті також було три головних боги: Тор, Озіріс та Ізіда. У римлян – аж три трійки головних богів: Юпітер, Марс, Квірін; три богині долі і три богині краси. Три вважали числом божественним, священним, символом досконалості. У римлян богиню полювання Діану, а в Індії бога Шіву зображали з трьома обличчями. Від релігій і міфів стародавнього світу християнська релігія також запозичила ідею триликого бога: Бог батько, Бог син і Бог дух святих.

         Числова містика проникала і в художню літературу. У казці „Ілля Муромець і Соловей-Розбійник” – три старці дають Іллі тричі напитися, після чого відразу зникає його тридцятилітня недуга і в нього з’являється незвичайна сила.

3-й учень.

Пізніше роль граничного (найбільшого) числа почало відігравати числа сім.  Про це свідчать російські приказки і прислів’я, пов’язані з цим числом: „Сім раз відмір – раз відріж”, „Семеро одного чекають”, „Один із сошкою, семеро з ложкою”, „Сім верст до небес – і все лісом”, „Сім п’ятниць на тиждень” та інші.

         Щоб запевнити в непохитності даного слова чи клятви, часом говорять: „Міцно, як сім”. А вираз „Він на сьомому небі” означає – він безмежно щасливий. Через те, що число 7 відповідало кількості небесних світил, що виділяються серед інших: Сонце, Місяць, Венера, Марс, Юпітер, Меркурій і Сатурн, його стали вважати священним. На його честь було запроваджено семиденний тиждень.

4-й учень. Пізніше найбільшим числом стало 12 (дюжина), а наступне за ним число вважали вже зайвим, „від лукавого”, нещасливим і назвали його „чортовою дюжиною”.

         У царській Росії в деяких містах не було тринадцятого номеру трамваю і квартир № 13. Навіть у 1930 році у Лондоні кілька тисяч чоловік підписало петицію з вимогою про зміну на будинках усіх номерів „13”. У Парижі існували спеціальні контори, які посилали свою людину туди, де випадково на обіді збиралося 13 чоловік. У США в деяких висотних будинках немає тринадцятого поверху, а в готелі – кімнати №13. У 1970 році всесвітня федерація футболу оголосила „поза законом” номер 13 на футболках гравців. Спортсмен, який числився під цим номером у складі своєї команди, повинен був виступати у футболці без номера.

         Деякі учні ще й тепер вважають число 13 нещасливим і, ідучи на екзамен, бояться, щоб їм не попався на екзамені білет № 13.

         4-а господиня

         Моя лавка жартівлива,

         І весела, і кмітлива.

         Ви не обминайте,

         Жартувати починайте.

         Відгадайте ви загадки,

         І розв’яжіть жарт-задачі.

         Заспівають вам частівки.

Частівки

Ми веселі дві подружки

Із баяном – братиком

Заспіваємо частівки

Вам про математику.

             Приспів:

Та невже ми заспіваєм

Вам про математику?

Знають Ігор, Коля й Вася,

А в них з алгебри у класі

Двійки прибавляються.

             Приспів:

Та невже ото насправді

Двійки прибавляються?

Отака в усіх у нас доля,

Заліки страждання;

Вже не спишете у школі

З алгебри завдання.

             Приспів:

Та невже не зможем справді

Списувать завдання?

Розв’язав Павла задачу,

Тільки мінуса не бачив,

От і сталось, що лимон

Важить майже вісім тонн.

             Приспів:

Та невже ото лимон

Важить справді вісім тонн?

Слава знову ловив гав.

Одиницю упіймав,

Підглядав в усі книжки,

Переплутав сторінки.

             Приспів:

Та невже ото таке

Переплутав сторінки?

Біля дошки він стояв

І придумав диво –

В теоремі прирівняв

До квадрата куба.

             Приспів:

Та невже ото квадрата

Прирівняв до куба?

Хто задач не полюбляє,

Тим така і дяка –

Весь рік двійки заробляє

Й вийде лобуряка.

             Приспів:

Та невже ото подяка –

Двійка в лобуряки?