Для графічного представлення даних Excel надає користувачеві значний набір можливостей. Складати діаграми можна як на одному робочому аркуші з таблицею, так і на окремому аркуші робочої книги, який називається листом діаграми. Діаграма, створена на одному робочому аркуші з таблицею, називається впровадженою.

Для побудови діаграм в Excel використовуються: майстер діаграм і панель Діаграми. Майстер діаграм дозволяє будувати кілька типів графіків, для кожного з яких можна вибрати модифікацію основного варіанту діаграми.

Лінії тренду застосовуються для графічного відображення змін у даних і для аналізу прогнозування. Такий аналіз називається також регресивний аналіз. За допомогою аналізу регресії можна продовжити лінію тренду на діаграмі за межі наявних даних із метою прогнозування майбутніх значень.

Інформаційна графіка або інфографіка  (англ. Information graphics; infographics) — це графічне візуальне подання інформації, даних або знань, призначених для швидкого та чіткого відображення комплексної інформації. 

Вона може покращити сприйняття інформації, використовуючи графічні матеріали для того, щоб підвищити можливості зорової системи людини бачити моделі і тенденції.

Процес створення інфографіки можна розглядати як візуалізацію даних, створення інформаційних схем та моделей подання інформації.

Діаграми і графіки дозволяють створювати різного роду інфографіку для самих різних видів звітності.

 

Дослідження завжди супроводжуються візуалізацією даних.

Візуалізація — це подання відомостей, даних, фактів у візуальній формі.

У наукових експериментах і статистичному аналізі графіки й діаграми не лише наглядно відображають значення, мають змістове навантаження щодо теми дослідження.

Завдяки візуалізації відразу видно загальну картину результатів дослідження, велику кількість даних на обмеженому проміжку; акцентується увага на деяких елементах ряду даних; порівнюються фрагменти даних, демонструється тенденція зміни досліджуваних властивостей тощо.

Візуалізація даних має кілька переваг:

·                     акцентування уваги на різних аспектах даних;

·                     аналіз великого набору даних зі складною структурою;

·                     зменшення інформаційного перевантаження людини й утримування її уваги;

однозначність і ясність виведених даних;

·                     виділення взаємозв’язків і відносин, що містяться в інформаційних даних;

·                     естетична привабливість.

Візуалізація має передувати інфографіці. Важливою рисою візуалізованих даних є їхня переконливість, тому дуже важливо уникати викривлення інформаційних даних у процесі візуалізації. Зокрема, у хорошій візуалізації наочність загальної картини не заважає сприйняттю деталей.

Інфографіка (від латин. informatio — інформування, роз’яснення, і грец. γραφικός — письмовий) — це візуальне відображення інформації, статистичних даних для простої і наочної демонстрації тенденцій, співвідношень, а також зацікавлення в предметі дослідження.

Для наочного подання й аналізу рядів даних використовують діаграми. На діаграмах числові дані подаються геометричними фігурами: точками, відрізками, прямокутниками, секторами круга та ін. Розміри цих фігур пропорційні числовим даним, за якими побудовано діаграму. Це дає можливість візуально оцінити співвідношення між числами в одному або в кількох рядах даних.

Прості засоби візуалізації включено до сучасних табличних процесорів. Вони не охоплюють усього різноманіття технік, але для простих  задач й оперативного подання даних цілком підходять. Але для побудови якісних візуалізацій краще використовувати спеціалізовані інструменти, тим більше, що серед них є вільні й досить прості у використанні.

Ряди даних можна використовувати для прогнозування певного явища, процесу.

Тренд (англ . trend — тенденція) — це основна тенденція змінення певного процесу .

Лінія тренду — це лінія, уздовж якої розташовуються на діаграмі точки, що зображають дані з певного ряду даних.

 

Функції в Excel використовуються для виконання стандартних обчислень у робочих книгах. Значення, що використовуються для обчислення функцій, називаються аргументами. Зна­чення, що повертаються функціями як відповідь, називаються результатами Щоб використовувати функцію, потрібно ввести її як частину формули в клітинку робочого аркуша. Послідовність, у якій мають розташовуватися використовувані у формулі символи, називається синтаксисом функції. Всі функції використовують однакові основні правила синтаксису. Якщо ви порушите правила синтаксису, Excel видасть повідомлення про те, що у формулі є помилка.

Якщо функція з’являється на самому початку формули, їй повинен передувати знак рівності, як і в усякій іншій формулі.

Аргументи функції записуються в круглих дужках відразу за назвою функції та відокремлюються один від одного символом крапка з комою «;». Якщо функція не має аргументів, то в дужках після імені функції нічого не вказується               Дужки дають Excel змогу визначити, де починається і де закінчується список аргументів. Усередині дужок повинні розташовуватися аргументи. Під час запису функції мають бути дужки, що відкриваються і закриваються, при цьому не слід вставляти пробіли між назвою функції і дужками. Наприклад, у формулі ) використана функція СУМА, аргументом є посилання на діапазон клітинок , а результатом є сума чисел з указаного діапазону.

Як аргументи можна використовувати числа, текст (його потрібно брати у подвійні лапки), логічні значення, масиви, значення помилок чи посилання. Аргументи можуть бути як константами, так і формулами. У свою чергу ці формули можуть містити інші функції. Функції, що є аргументом іншої функції, називаються вкладеними. У формулах Excel можна використовувати до семи рівнів вкладеності функцій. Вхідні параметри, що задаються, повинні мати припустимі для даного аргументу значення.

Excel 2007 має вбудовану бібліотеку функцій з більш ніж 300 різноманітних функцій. Для зручності роботи вони розбиті на категорії: математичні, статистичні, фінансові, інформаційні, логічні, функції керування базами даних і списками, функції дати і часу, інженерні функції, функції перегляду і посилань та ін. 

За допомогою текстових функцій є можливість обробляти текст: витягати символи, знаходити потрібні, записувати символи у визначене місце тексту і багато чого іншого.            

За допомогою функцій дати і часу можна вирішити практично будь-яке завдання, пов’язане з урахуванням дати чи часу (наприклад, визначити вік, обчислити стаж роботи, визначити число робочих днів за будь-який проміжок часу).

Логічні функції допомагають створювати складні формули, що, залежно від виконання тих чи інших умов, робитимуть різні види обробки даних. Функція, результат якої дорівнює TRUE (ІСТИНА) або FALSE (ХИБА), називається логічною.

У Excel широко представлені математичні функції. 

За допомогою статистичних функцій можливо проводити статистичне моделювання. Крім того, можливо використовувати елементи факторного та регресійного аналізу.

Є функції з аргументами і без аргументів (Слайд № 7):

ü   з одним аргументом, наприклад, SQRT;

ü   з кількома аргументами, кількість яких фіксована, наприклад ROUND;

ü   з нефіксованою кількістю аргументів, наприклад MAX;

з необов’язковими аргументами, наприклад RANK.

Є і такі функції, які обчислюють, наприклад, суму не всіх значень з діапазону клітинок, а лише тих, які задовольняють певну умову. Їх називають функції з умовами.

 Функції — це наперед визначені формули, які виконують обчислення за заданими величинами, які називають аргументами в зазначеному порядку. 

  

    Ці функції дають змогу виконувати прості та складні обчислення. 

    

    Функція починається зі знака рівності (=), за ним іде ім'я функції, дужка, список аргументів, розділених комами, дужками. Щоб відобразити список доступних функцій, клацніть на комірці та натисніть клавіші Shift + F3. Аргументи 

    

    Функція в Microsoft Excel автоматизує процес обчислення певної ве- личини або значення. Її можна використати тільки у формулі, записавши її ім'я та значення аргументів у круглих дужках: ім'я функції(аргументи). Якщо функція має кілька аргументів, їх розділяють символом крапки з комою «;». 

    

    Для вибору функцій і введення їх у формули використовують діалогове вікно 

                                                                  Вставка 

                             

                                                                    

  функції, яке відкривається однойменною кнопкою , розташованою зліва від рядка формул.

• Математичні функції в Microsoft Excel реалізують ті ж обчислення, що й відповідні функції в математиці.

• Призначення статистичних функцій — обчислення статистичних показників для наборів значень.

• Логічні функції використовують для обробки виразів, значення яких істинні або хибні.

• Інформаційні функції застосовують для визначення типу й формату даних, а також наявності помилок у певних клітинках і їх типу.

• За допомогою текстових функцій обробляють текстові значення, які ще називають текстовими рядками.

• Основне призначення фінансових функцій — обчислення грошових сум, відсотків або термінів виплати за отримані кредити, а також прибутку як результату інвестування.

Статистичпі функції 

    AVERAGE — повертає середнє арифметичне аргументів. 

    AVERAGEA - повертає середнє арифметичне аргументів, ураховуючи числа, текст і логічні     значення.

    COUNT обчислює кількість чисел у списку аргументів. 

    COUNTА обчислює кількість значень у списку аргументів. 

    COUNT BLANK обчислює кількість порожніх комірок у діапазоні. 

    COUNTIF — обчислює кількість непорожніх комірок у діапазоні,які відповідають указаній         умові. 

    GEOMEAN — повертає середнє геометричне. 

    МАХ - повертає найбільше значення у списку аргументів. 

    МАХА — повертає найбільше значення у списку аргументів ураховуючи числа, текст і                логічні значення. 

    MIN повертає найменше значення у списку аргументів. 

    M1NA — повертає найменше значення у списку аргументів ураховуючи числа, текст і                логічні значення. 

    SMALL — повертає k -те найменше за величиною значення в сукупності даних.

    Також часто використовують і вивчають логічні функції тому що в деяких задачах значення комірки (чи виразу) залежить від деякої умови. 

Логічні умови використовують такі знаки: >, <, =, >= , <= , <> 

    IF (логічна умова; дія за умови TRUE; дія за умови FALSE)' 

    AND (умова1;умова2;умова3;...) 

    OR (умова1;умова2;...)

        У комірку можна вставити текстову примітку - певний опис або зауваження щодо її вмісту. Для цього     використовують команду меню Вставлення Примітка

                                                 Робота за комп'ютером

 Як зробити в Word колонку всередині тексту?

Якщо текст у вас вже набраний, то можна просто виділити текст, який повинен відображатися у вигляді колонки і за допомогою кнопки Колонки групи Параметри сторінки вкладки Розмітка сторінки вибрати потрібну кількість колонок.

Важливо! Звичайне розташування тексту в документі - це текст в одну колонку.

Якщо вам потрібно більше ніж три колонки, або потрібно їх особливе форматування, то виберіть пункт Інші колонки ... Тут ви можете самостійно вказати потрібну кількість колонок, задати їх розмір і відстань між ними.

Тут же, ви можете встановити і роздільник між колонками. Для цього досить встановити прапорець Роздільник. У Microsoft Office Word за замовчуванням встановлений роздільник у вигляді суцільної лінії між колонками.

• Як працювати маляром без досвіду
• Як розрахувати шанс випадання легованої в бравл старс
• Як визначити середній час руху
• Як відключити радіо в телевізорі Філіпс
• Як визначити напруженість поля точкового заряду

Якщо колонки вам потрібно встановити в процесі набору, то необхідно в кінці рядка, де закінчено набір тексту в одну колонку, вставити розрив розділу Поточна сторінка - за допомогою кнопки Розриви групи Параметри сторінки вкладки Розмітка сторінки.

Документ у вас буде мати такий вигляд (якщо включено відображення недрукованих символів):

Після цього, за допомогою кнопки Колонки групи Параметри сторінки. задаємо необхідні параметри колонок і продовжуємо набір тексту вже у вигляді колонок. По закінченню набору тексту в колонках, необхідно в кінці рядка знову встановити розрив розділу Поточна сторінка і за допомогою кнопки Колонки встановити одну колонку.

У мене текст набраний по колонках, але як зробити так, щоб певні розділи починався з нової колонки?

Встановіть курсор в кінці рядка, якої закінчується перша колонка, і на вкладці Розмітка сторінки групи Параметри сторінки за допомогою кнопки Розриви виберіть пункт Стовпець.

У документі у вас буде встановлено Розрив колонки і він буде мати наступний вигляд:

Створення списків в Word

Особливим видом форматування абзаців текстового документа є оформлення їх у вигляді списків. Список – це послідовність абзаців, що мають спільну позначку (маркер або номер).

У текстовому процесорі Word можна створити списки трьох типів:

• Маркований – відноситься до невпорядкованих списків, тобто послідовність перерахованих в цьому списку елементів не залежить від якогось певного логічного порядку, тому його кожен елемент має позначатися деяким символом – маркером.
• Нумерований – відноситься до впорядкованих списків, тобто послідовність перерахованих в цьому списку елементів при їх перестановці може суттєво змінити певний логічний порядок, тому його кожен елемент має позначатися – числом або його замінником – буквою.
• Багаторівневий – у цьому списку елементи можуть вміщувати інші додаткові списки. Максимальний можливий рівень вкладення списків досягає 9-ти.

Створення однорівневих списків.

Створення однорівневих маркованих або нумерованих списків відбувається за наступним алгоритмом:

• ставимо курсор на початку нового абзацу у потрібне місце в документі;
• переходимо до вкладки Home (Основне);
• в групі Paragraph (Абзац) обираємо інструмент Bullets (Маркери) або Numbering (Нумерація);
• у поточному місці документа з’явиться маркер або номер списку;
• далі можна починати вводити текст, нумерація чи маркери будуть додаватися автоматично при створенні нового абзацу.

З іншого боку, Word може автоматично створювати списки в міру того, як користувач вводить текст. Для цього потрібно на початку абзацу ввести зірочку або цифру із крапкою чи дужкою і натиснути на клавішу пропуск, Word автоматично створить відповідно маркований або нумерований список.

Для закінчення створення списку в документі потрібно натиснути на стрічці команд кнопку того інструменту списку, який було використано для його створення, або двічі натиснути на клавішу Enter, або видалити номер чи маркер клавішею Backspace.

Перетворення абзаців на список.

Якщо потрібно створити список з деяких абзаців тексту, що були введені раніше, треба:

• виділити абзаци тексту, які потрібно перетворити у список;
• перейти до вкладки Home (Основне);
• в групі Paragraph (Абзац) обирати інструмент Bullets (Маркери) або Numbering (Нумерація).

Після цього біля першого рядка кожного з виділених абзаців з’явиться маркер або номер.

Оформлення маркерів списку.

В текстовому процесорі Word передбачена можливість змінювати варіанти оформлення маркованих та нумерованих списків.

Щоб змінити маркер списку потрібно натиснути на кнопку бібліотека списку біля інструменту Bullets (Маркери) і в розділі Bullet Library (Бібліотека маркерів) обрати потрібний маркер. Також можна встановлювати свої унікальні маркери для списку за допомоги інструмента Define New Bullet (Визначити новий маркер). Цей інструмент дозволяє використовувати в якості маркерів окремі символи, з таблиці шрифтів Unicode, та малюнки.

Оформлення номерів списку.

Як для маркованих, так і для нумерованих списків можна визначати свій числовий формат, для цього потрібно натиснути на кнопку бібліотека списку біля інструменту Numbering (Нумерація) і обрати серед іншого Define New Number Format (Визначити новий числовий формат). Відкриється відповідне вікно, в якому і можна зробити всі необхідні налаштування.

Тут треба звернути увагу на параметр Number Format (Формат номерів) – це поле для введення, де вказується стиль поточного лічильника, до якого можна додавати свій унікальний префікс.

Редагування списків.

Головною перевагою списків Word є те що при додаванні або видаленні їх елементів нумерація у списку автоматично змінюється, але інколи потрібно щоб в деякому місці списку нумерація не використовувалася, бо наступний абзац тексту не буде одним з його елементів. Для цього слід після створення нового абзацу з номером на стрічці команд вимкнути відповідний інструмент списку або видалити сам номер натиснувши на клавіатурі клавішу Backspase.

З іншого боку, бувають випадки, коли в тексті автор використовує декілька нумерованих списків і автоматична нумерація може помилково їх продовжувати. Щоб змінити нумерацію у списку слід виконувати наступні кроки:

• встановити курсор у текст абзацу, номер якого потрібно змінити;
• відкрити контекстне меню виділеного фрагмента;
• вибрати потрібний варіант змінення номера:
  • Restart at 1 (Перезапустити з 1) – нумерація елементів списку розпочнеться з першого номера;
  • Continue Numbering (Продовжити нумерацію) – нумерація наступних елементів списку буде продовжена далі від попереднього номера;
  • Set Numbering Value (Встановити значення нумерації) – нумерація елементів списку розпочнеться з номера, який встановить користувач.

Сортування списків.

Елементи списку можна сортувати в алфавітному, числовому або хронологічному порядку (за спаданням або зростанням). При цьому нумерація елементів залишиться послідовною, а абзаци тексту буде перестановлено згідно з вибраним порядком.

Сортування списків виконується за наступним алгоритмом:

• виділити елементи списку, які потрібно впорядкувати;
• перейти на панелі інструментів до вкладки Home (Основне);
• в групі Paragraph (Абзац) обрати інструмент Sort (Coртування);
• установити в діалоговому вікні Sort Text (Coртування тексту) наступні значення:
  • сoртувати за – абзацами;
  • тип даних – текст, число абодата;
  • порядок сортування – за спаданням або ростанням.
• натиснути кнопку Ок.

Створення багаторівневого списку.

В деяких випадках елементи списку повинні вміщувати в себе інші додаткові списки, максимальний можливий рівень вкладення таких списків один в другий досягає 9-ти. Багаторівневий список може бути тільки маркованим, тільки нумерованим і мішаним.

.text-bold Створення багаторівневого списку відбувається за наступним алгоритмом:

• ставимо курсор на початку нового абзацу у потрібне місце в документі;
• переходимо до вкладки Home (Основне);
• в групі Paragraph (Абзац) обираємо інструмент Bullets (Маркери) або Numbering (Нумерація), у поточному місці документа з’явиться маркер або номер списку;
• далі починаємо вводити елементи списку до тих пір доки не знадобиться змінити їх рівень;

Рівень списку можна змінити декількома способами:

Перейти до вікна бібліотеки маркерів або номерів та скористатися інструментом Change Li st Level (Змінити рівень списку).

Натиснути в групі Paragraph (Абзац) на кнопки відступу абзацу, відповідно відступ в право буде збільшувати рівень вкладання списку, відступ вліво зменшувати.

Поставити перед початком першого рядка абзацу текстовий курсор та натисканням клавіш на клавіатурі Tab чи Backspase змінювати рівень вкладання списку.

Якщо абзаци з текстом вже існують, можна спочатку перетворити їх на списки, а далі визначати рівень вкладання їх елементів відносно один одного.

Створення стилю багаторівневого списку.

В програмі Word є певна колекція стилів для налаштування багаторівневих списків, але такі стилі можна створити і самостійно.

Створити стиль для багаторівневого списку можна за наступним алгоритмом:

• переходимо до вкладки Home (Основне);
• в групі Paragraph (Абзац) відкриваємо меню інструменту Multilevel Li st (Багаторівневий список);
• далі серед іншого обираємо команду Define New Multilevel Li st (Визначити новий багаторівневий список);
• починаючи з першого рівня списку визначаємо бажаний формат списку та його оформлення;
• зберігаємо налаштування натискаючи на кнопку Ок, створений стиль буде автоматично додано до колекції стилів Word.

 

Короткий конспект-інструкція

Пошук і заміна тексту.

Для цієї мети призначені команди Знайти , Замінити в меню Виправлення. При виконанні цих команд з'являється діалогове вікно «Знайти й замінити», що має три вкладки Знайти, Замінити, Перейти.

Вкладка Знайти призначена для показу необхідного фрагмента тексту. Цей текст уводиться в поле введення Знайти. У нижній частині вікна знаходяться поля вибору, в яких Ви задаєте напрямок пошуку і різні параметри пошуку (наприклад, враховувати регістр чи ні).

Кнопка Формат відкриває меню, яке містить команди форматування.

Застосування цих команд дозволяє вести пошук з урахуванням формату.

Кнопка Спеціальний викликає список спеціальних символів.

Кнопка Зняти форматування скасовує введені формати.

Для початку чи продовження пошуку необхідно клацнути мишкою на кнопці Знайти далі.

Вкладка Замінити призначена для пошуку і заміни тексту. Тому крім поля введення Знайти вона містить ще поле введення Замінити, а також кнопки Замінити й Замінити всі

У поле Знайти введіть текст, який хочете замінити. У поле введення Замінити введіть текст, на який Ви хочете замінити знайдений. Скасуйте чи призначте формат. Щоб почати пошук, клацніть на кнопці Знайти далі. Клацнувши на кнопці Замінити, зробіть заміну і продовжуйте пошук. Щоб замінити все відразу, клацніть на кнопці Замінити усе.

Пошук і заміна форматів.

Щоб знайти і замінити формат, спочатку видаліть текст із полів уведення Знайти й Замінити. Потім за допомогою кнопки Формат відкрийте меню команд форматування і з їхньою допомогою задайте формат для пошуку і заміни. Потім у звичайному порядку проведіть пошук і заміну фрагментів тексту що мають заданий формат.

Вкладка Перейти .

Вкладка Перейти містить список об'єктів переходу (сторінка, рядок, виноска і т.д.) і поле для введення номера обраного об'єкта. Використання цієї вкладки дозволяє швидко перейти до потрібного об'єкта.